Визначено профільне навчання в шкільній географії як організацію диференційованого навчання, що передбачає поглиблене та професійно орієнтоване вивчення циклу споріднених географічних предметів. Розглянуто проблему формування пізнавальних інтересів учнів до вивчення географії, яка недостатньо реалізується за умов профільного навчання. Увагу приділено засобам, що сприяють правильному використанню вчителем можливостей цього предмета для створення стійкого інтересу в учнів до знань, а саме: конкретизації, за якої навчальний матеріал є наочний і доступний для школярів; зацікавленості як ефективному педагогічному засобу, образним порівнянням, приведенню фактів і окремих деталей з життя та побуту населення, афоризмам, крилатим словам, влучним порівнянням, пародоксальним даним, урахуванню взаємозв'язків природних факторів і господарської діяльності населення, педагогічним факторам - правильній інтонації, дикції, вмінню володіти голосом, образному початку уроку, раптовим запитанням для виявлення кмітливості, чіткому підбору фактів, прикладів. Охарактеризовано методи вивчення програмного матеріалу, а саме: розповідь, бесіду, організацію практичних і лабораторних робіт, самостійну роботу учнів з текстом підручника та іншими джерелами. Розкрито роль учителя у формуванні пізнавальних інтересів учнів, зокрема, використання ним у викладенні нового матеріалу порівнянь, правильно поставлених запитань, а також у створенні проблемних ситуацій, що сприяє розвитку в учнів внутрішньої зосередженості та спонукає їх до творчості.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"