Розглянуто генезис педагогіки мистецтва на основі історико-педагогічного аналізу. Розкрито значення поняття "педагогіки мистецтва", що означає сферу наукової діяльності щодо продукування й систематизації науково-педагогічних знань про використання педагогічного потенціалу мистецтва у формуванні особистості та розвитку її індивідуальності, а також адекватно описує практичну педагогічно-мистецьку діяльність, спрямовану на досягнення цього знання й організацію навчально-виховної роботи в різних закладах освіти засобами мистецтва. Аналіз і узагальнення існуючих у педагогічній науці визначень надає можливість розрізняти поняття "педагогіка мистецтва" і "мистецька педагогіка", пов'язуючи перше з педагогічною функцією мистецтва, а друге - з мистецькою освітою. Виокремлено й охарактеризовано концептуальні положення мистецької педагогіки, педагогіки мистецтва. Акцентовано увагу на актуальності використання в сучасній практиці театральної педагогіки, педагогіки театру, педагогіки образотворчого мистецтва, музики, художнього слова. Основними напрямами реалізації їх змісту є: культурологічний, соціально орієнтований, професіоналізуючий, творчо-розвивальний, індивідуалізуючий. Констатовано зростання значення педагогіки мистецтва, яка сприяє переходу від авторитарної педагогіки знань, вимог і примусу до гуманістичної педагогіки свободи, творчості й індивідуальності. Наголошено на закономірності виникнення в процесі розвитку теоретичного знання нових субдисциплін, які поглиблюють розуміння аспектів наукової теорії і практики, однією із яких має стати педагогіка мистецтва.

Рассмотрен генезис педагогики искусства на основе историко-педагогического анализа. Раскрыто значение понятия "педагогики искусства", что представляет собой сферу научной деятельности по продуцированию и систематизации научно-педагогических знаний об использовании педагогического потенциала искусства в формировании личности и развития ее индивидуальности, а также адекватного описания практической педагогически-художественной деятельности, направленной на достижение этого знания и организацию учебно-воспитательной работы в различных учреждениях образования средствами искусства. Анализ и обобщение существующих в педагогической науке определений дает возможность различать понятия "педагогика искусства", и "художественная педагогика", связывая первое с педагогической функцией искусства, а второе - с художественным образованием. Выделены и охарактеризованы концептуальные положения художественной педагогики и педагогики искусства. Акцентировано внимание на актуальности использования в современной практике театральной педагогики, педагогики театра, педагогики изобразительного искусства, музыки, художественного слова. Основными направлениями реализации их содержания являются: культурологический, социально ориентированный, профессионализующий, творчески-развивающий, индивидуализирующий. Констатировано рост значения педагогики искусства, способствующей переходу от авторитарной педагогики знаний, требований и принуждения к гуманистической педагогике свободы, творчества и индивидуальности.

Отмечена закономерность возникновения в процессе развития теоретического знания новых субдисциплин, которые углубляют понимание аспектов научной теории и практики, одной из которых должно стать педагогика искусства.

• Отич Олена Миколаївна (педагогічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"