Розглянуто складові формування у студентів-соціальних педагогів - готовності до самостійної роботи: емоційність, системність, розумне дозування, використання різних видів мистецтва, заохочення, врахування особливостей пам'яті, серед яких самоактуалізація має приоритетне значення. Охарактеризовано основні підходи до визначення самоактуалізації особистості: формування готовності студента до самостійної роботи шляхом самоактуалізації з використанням таких прийомів, як навчання за допомогою кількох відчуттів, а не одного; музики, малюнку, асоціативної схеми, промовляння і розмірковування з емоційним забарвленням, адже через мозковий центр інформація потрапляє у довготривалу пам'ять; методика оволодіння педагогами рівнів саморегуляції, яка передбачає таку послідовність: знання про саморегуляцію, розуміння і застосування знань, умінь, навичок, аналіз, синтез, оцінювання ситуації і власних можливостей; організація і керівництво самостійною роботою, де висвітлено рекомендації щодо вимог під час написання студентами наукових праць, розвиток таких вмінь, як систематизація, узагальнення, вміння передавати інформацію через стимулювання і заохочення правильного добору та розумного дозування завдання з урахуванням рівня та глибини знань студентів. Наголошено на особливому значенні в цьому процесі самоактуалізації як потреби самовдосконалення, прагнення розвитку та виявлення своїх можливостей.

Рассмотрены составляющие формирования у студентов, будущих социальных педагогов - готовности к самостоятельной работе: эмоциональность, системность, разумное дозирование, использование различных видов искусства, поощрение, учет особенностей памяти, среди которых самоактуализация имеет приоритетное значение. Охарактеризованы основные подходы к определению самоактуализации личности: формирование готовности студента к самостоятельной работе путем самоактуализации, с использованием таких приемов, как обучение с помощью нескольких ощущений, а не одного; музыки, фотографии, ассоциативной схемы, проговаривания и рассуждения, эмоциональной окраски, ведь через мозговой центр информация попадает в долговременную память; методика овладения педагогами уровней саморегуляции, которая предполагает следующую последовательность: знания о саморегуляции, понимание и применение знаний, умений, навыков, анализ, синтез, оценивание ситуации и собственных возможностей; организация и руководство самостоятельной работой, где отражены рекомендации относительно требований при написании студентами научных работ, развитие таких умений, как систематизация, обобщение, умение передавать информацию через стимулирование и поощрение правильного подбора и разумного дозирования задачи с учетом уровня и глубины знаний студентов. Отмечено особое значение в этом процессе самоактуализации как потребности самосовершенствования, стремления к развитию и выявлению своих возможностей.

The article describes the main components of forming the disposition to future work for students - social educators to be. Self-actualization as the necessity for self-improving and aspiration for development and expressing the abilities is emphasized.

• Грищенко Світлана Владиславівна (педагогічні науки)
• Грищенко Сергій Миколайович (сільськогосподарські науки)
• Грищенко Світлана Миколаївна (1978–) (педагогічні науки)
• Грищенко Сергій Володимирович (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"