Исходя из общих тенденций постклассической науки (проникновение методов и идеалов одного типа научных дисциплин в другой тип; образование интегральных дисциплин, проблем и подходов), проанализирована проблема связи объективности и наблюдаемости в научном познании, названная проблемой наблюдателя, его роли, статусе и значении как для естественных, так и для социогуманитарных наук. Проведено изучение проблемы наблюдателя в естественных науках (на примере физики и синергетики) и в общественных науках (на примере этнологии и педагогики) и по его результатам сделан вывод о неустранимости фигуры наблюдателя из структуры постклассической научной теории и о необходимости трансцендентальной субъективности в постклассической науке от физики до педагогики. Это приводит не к потере объективности научного знания, а к усложнению процедур его достижения и свидетельствует о процессах гуманитаризации современной науки.

Виходячи із загальних тенденцій посткласичної науки (проникнення методів і ідеалів одного типу наукових дисциплін в інший тип; утворення інтегральних дисциплін, проблем і підходів), проаналізована проблема зв'язку об'єктивності та спостереження в науковому пізнанні, що названа проблемою спостерігача, його ролі, статусі та значенні як для природних, так і для соціогуманітарних наук. Проведено вивчення проблеми спостерігача в природничих науках (на прикладі фізики та синергетики) і в суспільних науках (на прикладі етнології та педагогіки) і за його результатами зроблено висновок про неможливість усунення фігури спостерігача зі структури посткласичної наукової теорії і про необхідність трансцендентальної суб'єктивності в посткласичній науці від фізики до педагогіки. Це приводить не до втрати об'єктивності наукового знання, але до ускладнення процедур його досягнення й свідчить про процеси гуманітаризації сучасної науки.

Post-classic science as characterized by two general tendencies: interdisciplinary, formation of integral disciplines, problems and approaches. The author dwells on such common problem for post-classic science as an Observer, his role, status and importance both for natural sciences and humanities (for example, ethnology and pedagogy). Two conclusions are based on the analysis of the problem of an Observer in natural sciences (for example, physics and synergetic) and in social sciences (for example, ethnology and pedagogic): Observer's indestructibility from the structure of post-classic scientific theory, and the necessity of transcendental subjectivity in post-classic science from physics to pedagogy. This does not necessarily lead to the loss of objectivity of scientific knowledge, although complicates the procedures of its achievement. It also confirms the processes of the humanization of modern science.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"