Мета дослідження - визначення особливостей вегетативного забезпечення реалізації акту сечовипускання у разі гіперактивного сечового міхура (ГАСМ) і вивчення можливостей корекції адаптаційних можливостей сечового міхура з урахуванням фону вегетативної регуляції. У 78 % хворих на цисталгію виявлено зниження активності сегментарних механізмів у регуляції тонусу детрузора з компенсаторним напруженням надсегментарних. У 61 % пацієнток з ургентною інконтиненцією підвищення симпатичної активації спостерігається вже за незначного наповнення сечового міхура. При імперативному сечовипусканні вихідні механізми забезпечення тонусу детрузора реалізуються активацією симпатичної сегментарної ланки за збереження підвищення надсегментарних симпатичних впливів. Також встановлено, що патогенетична дія терапії сертраліну гідрохлоридом в поєднанні з габапентином в комплексному лікуванні ГАСМ полягає в позитивній динаміці інтенсивності дизурії, покращенні показників ефективності сечовипускання, що вказує на оптимізацію резервуарно-евакуаторної функції сечового міхура, регулювальний вплив на тонус детрузора та замикального апарату шийки сечового міхура.

Цель исследования - определение особенностей вегетативного обеспечения реализации акта мочеиспускания при гиперактивном мочевом пузыре (ГАМП) и изучение возможностей коррекции адаптационных возможностей мочевого пузыря с учетом фона вегетативной регуляции. У 78 % больных с цисталгией выявлено снижение активности сегментарных механизмов в регуляции тонуса детрузора с компенсаторным напряжением надсегментарных. У 61 % пациенток с ургентной инконтиненцией повышение симпатической активации наблюдается уже при незначительном наполнении мочевого пузыря. При императивном мочеиспускании выходные механизмы обеспечения тонуса детрузора реализуются активацией симпатического сегментарного звена при сохранении повышенных надсегментарных симпатических влияний. Также установлено, что патогенетическое действие терапии сертралина гидрохлоридом в сочетании с габапентином в комплексном лечении ГАМП заключается в положительной динамике интенсивности дизурии, улучшении показателей эффективности мочеиспускания, что указывает на оптимизацию резервуарно-эвакуаторной функции мочевого пузыря, регулирующее влияние на тонус детрузора и запирательного аппарата шейки мочевого пузыря.

• Дехтяр Юрій Миколайович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"