Обобщены исследования толерантности, которые касаются трактовки ее содержания. Показано, что в современной науке толерантность рассматривается в двух аспектах: как синоним терпимости и как качество личности, причем существующие признаки толерантности в большей степени описывают терпимость, снисходительность и социально-коммуникативную комфортность. С позиции психологического содержания толкования толерантности наиболее приемлемой является трактовка толерантности как личностного качества, позволяющего человеку комфортно взаимодействовать с людьми, имеющими противоположные взгляды, мнения, убеждения, т. е. воспринимать их мысли и действия, которые не являются асоциальными по своей природе. Сделан вывод о том, что важными для познания толерантности являются ее признаки, которые условно можно разделить на три группы. К первой относятся признаки, преимущественно связанные с терпимостью (терпение, эмоционально-волевая регуляция, наличие состояний фрустрации, дискомфорта, тревожности). Ко второй - связанные со снисходительностью (бесконфликтность, принятие, уважение к чужим мыслям, позициям, умение не осуждать других, эмпатия, вежливость, гуманность). К третьей - те, что связаны с социально-коммуникативной комфортностью (адекватность и гибкость поведения, расположенность к другим людям, доброжелательность, откровенность, чувство юмора, уверенность в себе).

Узагальнено дослідження толерантності, які стосуються трактування її змісту. Показано, що в сучасній науці толерантність розглядається в двох аспектах: як синонім терпимості й як якість особистості, причому існуючі ознаки толерантності значною мірою описують терпимість, поблажливість і соціально-комунікативну комфортність. З позиції психологічного змісту тлумачення толерантності найбільш прийнятним є трактування толерантності як особистісної якості, що дозволяє людині комфортно взаємодіяти з людьми, що мають протилежні погляди, думки, переконання, тобто сприймати їх думки та дії, які не є асоціальними за своєю природою. Зроблено висновок про те, що важливими для пізнання толерантності є її ознаки, які умовно можна розділити на три групи. До першої відносяться ознаки, переважно пов'язані з терпимістю (терпіння, емоційно-вольова регуляція, наявність станів фрустрації, дискомфорту, тривожності). До другої - пов'язані з поблажливістю (безконфліктність, ухвалення, пошана до чужих думок, позицій, уміння не засуджувати інших, емпатія, ввічливість, гуманність). До третьої - ті, що пов'язані з соціально-комунікативною комфортністю (адекватність і гнучкість поведінки, прихильність до інших людей, доброзичливість, відвертість, почуття гумору, упевненість в собі).

The article presents some generalized results of research on tolerance, demonstrates approaches to investigating its contents. It shows that in modern science it is analysed in three aspects. It is proved that the most psychologically acceptable interpretation of tolerance can be considered as a personal quality which allows a person to successfully cooperate with people of opposite views, thoughts, persuasion, that is to perceive their thoughts and actions not amoral by their nature without counteraction. It shows that to cognate tolerance it is important to obtain data on its indications. It is established that the latter can be divided into those which are mainly linked with firstly, tolerance (patience, emotional-volitional regulation, presence of states of discomfort and anxiety), secondly, with leniency (peaceableness, acceptance, respect to other people's thoughts and positions, ability of not condemning other people, empathy, politeness, humanity) and, thirdly, with social-communicative comfort (adequacy and flexibility of conduct, favor for other people, goodwill, frankness, sense of humor, self-confidence).

• Чебикін Олексій Якович (1949–) (психологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"