Виявлено особливості проявів стресових станів у студентів-медиків. Визначено рівень нервово-психічної напруги студентів у період їх професійної підготовки за умов ВНЗ: рівень тривожності, фрустрації, ригідності й агресивності, рівень стресостійкостіступінь відчуття студентами своєї зрілості, виявлення тих сфер життя студентів-медиків, де стреси є найбільш вираженими на підставі експериментального дослідження серед студентів I курсів спеціальностей "Лікувальна справа" та "Сестринська справа". На рисунку, таблиці, діаграмі схематично подано показники після обробки даних наступних методик: опитувальник "Де ховаються ваші стреси", методики "Самооцінка психічних станів", "Опитувальник нервово-психічної напруги", тесту на оцінку стресостійкості особистості, написання творчого твору. Встановлено, що для більшості студентів-медиків характерним є слабкий чи середній рівень нервово-психічного напруження, низький та середній рівень тривожності, фрустрації, середній рівень агресивності та ригідності. Акцентовано увагу на тому, що найбільш стресогенними для студентів є сфера побуту та внутрішнього спокою, серед причин виникненння стресів найбільш типовими є: відмінна від загальноосвітньої школи система освіти, підвищений темп навчальної діяльності, великий об'єм навчального матеріалу, зміна звичайного оточення та психосоматичні прояви. Перспективним напрямом подальших досліджень є розробка корекційної програми, що спрямована на зниження рівня стресу студентів-медиків.

Выявлены особенности проявлений стрессовых состояний у студентов-медиков. Определен уровень нервно-психического напряжения студентов в период их профессиональной подготовки в условиях вуза: уровни тревожности, фрустрации, ригидности и агрессивности, стрессоустойчивости, степень ощущения студентами своей зрелости, выявления тех сфер жизни студентов-медиков, где стрессы являются наиболее выраженными на основе экспериментального исследования среди студентов I курсов специальностей "Лечебное дело" и "Сестринское дело". На рисунке, таблицах, диаграмме схематически представлены показатели после обработки данных следующих методик: вопросник "Где прячутся ваши стрессы", методики "Самооценка психических состояний", "Вопросник нервно-психического напряжения", теста на оценку стрессоустойчивости личности, написания творческого произведения. Констатировано, что для большинства студентов-медиков характерны слабый или средний уровень нервно-психического напряжения, низкий и средний уровни тревожности, фрустрации, средний уровень агрессивности и ригидности. Акцентировано внимание на том, что наиболее стрессогенными для студентов являются сфера быта и внутреннего спокойствия, среди причин возникновения стрессов наиболее типичны: отличная от общеобразовательной школы система образования, повышенный темп учебной деятельности, большой объем учебного материала, изменение обычного окружения и психосоматические проявления. Перспективным направлением дальнейших исследований является разработка коррекционной программы, направленной на снижение уровня стресса студентов-медиков.

The article analyzes and substantiates actuality of the problem of displaying stress states of students-physicians. The author experimentally investigates the level of studentsТ neural and psychic tension during their professional training in higher school, level of anxiety, frustration, rigidity and aggressiveness, the level of their stress steadiness. The author points out some most typical problems, the degree of studentsТ feeling of maturity connected with studies at higher school of the I-II accreditation levels; ascertains those spheres of life of students-physicians where stress appear most expressed. The article presents some prospects of further work.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"