Рассмотрено место толерантности в деятельности психолога-практика. Охарактеризовано понятие "толерантность" с позиций экзистенциально-гуманистического, диверсификационного, когнитивного, бихевиорального, диалогического и фасилитативного подходов. Выделено несколько компонентов толерантности: когнитивный, эмоциональный, в частности особый вид эмоциональной устойчивости - "аффективную толерантность", суть которой состоит в способности справляться с эмоциональным напряжением, терпимо относиться к болезненным переживаниям, тревоге. Определены конкретные умения и способности, которые относятся к поведенческой толерантности. Особое внимание уделено развитию социально-психологической толерантности (терпимости) личности психолога. Подана модель эффективного психолога-консультанта, в которой среди важных качеств выделена толерантность к неопределённости. Осмыслено содержание толерантной и интолерантной среды. Проанализировано два механизма перехода от интолерантной среды к толерантной. Названы доминирующие методы воспитания-самовоспитания толерантности во взаимоотношениях.

Розглянуто місце толерантності в діяльності психолога-практика. Охарактеризовано поняття "толерантність" з позицій екзистенційно-гуманістичного, диверсифікаційного, когнітивного, біхевіорального, діалогічного і фасілітативного підходів. Виділено кілька компонентів толерантності: когнітивну, емоційну, зокрема особливий вид емоційної стабільності - "афективну толерантність", суть якої полягає у здатності справлятися з емоційною напругою, терпимо ставитися до хворобливих переживань, тривоги. Визначено конкретні вміння та здібності, які відносяться до поведінкової толерантності. Особливу увагу приділено розвитку соціально-психологічної толерантності (терпимості) особистості психолога. Подано модель ефективного психолога-консультанта, в якій серед важливих якостей виділено толерантність до невизначеності. Осмислено зміст толерантного та інтолерантного середовища. Проаналізовано механізми переходу від інтолерантного середовища до толерантного. Названо домінуючі методи виховання-самовиховання толерантності у взаєминах.

The place of tolerance in the work of psychologist practitioner. Characterized by the notion of "tolerance" from the standpoint of existential-humanistic, diversification, cognitive, behavioral, and dialogical fasilitativnogo approaches. Identified several components of tolerance: cognitive, emotional, in particular a special kind of emotional stability - affective tolerance, "the essence of which is the ability to cope with emotional stress, to tolerate painful feelings, anxiety - without having to suppress or distort them. Identified specific skills and abilities that relate to the behavioral tolerance. Particular attention is paid to the development of social and psychological tolerance (tolerance) of personality psychologist. Complaint model of effective clinical psychologist, in which among the important qualities highlighted tolerance to uncertainty. Comprehend the content of tolerant and intolerant environment. Analyzed two mechanisms for the transition from tolerant to intolerant environment. Named the dominant methods of self-education of tolerance in the relationship.

• Цибух Людмила Миколаївна (психологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"