Розглянуто проблему виховання толерантності в педагогічних закладах. Подано психосоціальну характеристику толерантності особистості, в якій виокремлено компоненти: когнітивний, емоційний і діяльнісний. Зазначено, що серед педагогічних технологій, найбільш точно орієнтованих на розвиток толерантності, виділяються такі, які, по-перше, є особистісно-орієнтованими, по-друге, мають діалогову основу і, по-третє, є рефлексивними. Зосереджено увагу на діалозі як технології, в межах якої передається різноманітна інформація як за змістом розмови, так і про співрозмовників, про їх внутрішній світ і рівень сформованості комунікативної та діалогової культури. Виокремлено декілька типів діалогів, котрі дають можливість особливим чином репрезентувати толерантність як цінність, та якість особистості, а саме: духовний, смислотворчий, мотиваційний, самореалізуючий. Виділено характерні особливості розвитку міжособистісного діалогу. Наголошено на особливому місці дискусії в сфері діалогічного спілкування. З огляду на те, що всі форми дискусії володіють унікальним педагогічним інструментарієм, підкреслено їх можливості: стимулювати ініціативу та продуктивний обмін ідеями; провокувати до пошуку адекватної аргументації і різноманітних способів вираження думки; підвищувати відкритість і толерантність до нових ідей тощо.

Констатовано, що саме цей варіант організації педагогічного процесу може розглядатися як його фундаментальна основа, яка впливає на розвиток мисленнєвих операцій, самостійності і узгодженості дій у спільних пошуках істини.

Рассмотрена проблема воспитания толерантности в педагогических учреждениях. Подано психосоциальную характеристику толерантности личности, в которой выделены компоненты: когнитивный, эмоциональный и деятельностный. Указано, что среди педагогических технологий, наиболее точно ориентированных на развитие толерантности, выделяются такие, которые, во-первых, есть личностно-ориентированными, во-вторых, имеют диалоговую основу и, в-третьих, есть рефлексивными. Сосредоточено внимание на диалоге как технологии, в рамках которого передается разнообразная информация как по содержанию беседы, так и о собеседниках, об их внутреннем мире и уровне сформированности коммуникативной и диалоговой культуры. Выделены несколько типов диалогов, которые дают возможность особым образом представлять толерантность как ценность и качество личности, а именно: духовный, смыслообразующий, мотивационный, самореализующий. Выделены характерные особенности развития межличностного диалога. Отмечено особое место дискуссии в сфере диалогического общения. Констатировано, что именно этот вариант организации педагогического процесса может рассматриваться как его фундаментальная основа, которая влияет на развитие мыслительных операций, самостоятельности и согласованности действий в общих поисках истины.

• Михайлова Людмила Олексіївна (педагогічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"