Досліджено розгляд проблеми психологічної готовності до шкільного навчання вітчизняними, російськими та зарубіжними науковцями. Звернено увагу на відсутність загальноприйнятого тлумачення психологічної готовності та її чіткої структури. Вказано на позитиви та недоліки педагогічного та суто психологічного підходів у визначенні критеріїв готовності до шкільного навчання. Визначено перспективність комплексного підходу, в якому застосовано показники "шкільної зрілості" - інтелектуальної, емоційної та соціальної сфер психічного розвитку дитини. Акцентовано увагу на розбіжності у науковців розуміння вікових новоутворень. Виділено чотири основні напрями вирішення науковцями проблеми психологічної готовності до навчання у школі. Викладено основне положення кожного з напрямів. Розкрито шляхи вирішення наступності між дошкільною і шкільною ланками навчального процесу, зокрема, застосування навчально-ігрової діяльності. Наголошено на інтелектуальному, мовленнєвому та соціально-психологічному компонентах психологічної готовності до школи дітей-сиріт з загальним недорозвитком мовлення (ЗНМ).

• Артемчук Ірина Вячеславівна (психологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"