Висвітлено актуальну проблему створення комплексної системи психолого-педагогічного супроводу дітей з аутизмом, складовою частиною якої є логопедична робота. Виділено особливості та інструментарій логопедичної діагностики. Визначено загальний алгоритм логопедичної роботи з дітьми із аутизмом. Зазначено, що створення і впровадження алгоритму роботи логопеда у процес комплексного психолого-педагогічного супроводу дітей з аутизмом дасть змогу виявити дітей цієї категорії на ранньому етапі розвитку. Звернено увагу, що для уточнення симптоматичної картини дітей з аутизмом використовуються психолого-педагогічні інструменти: шкали CARS, ADOS та інші. Вказано, що більшість логопедичних методик залишаються непристосованими для діагностики рівня мовленнєвого розвитку дітей з аутизмом, коли основну увагу слід приділити обстеженню розуміння мовлення і його комунікативного використання. Наголошено на важливості організації мовленнєво-педагогічного супроводу життєдіяльності дітей з порушеннями аутичного спектра увигляді емоційно-смислового коментарю. Акцентовано увагу на тому, що емоційно-смисловий коментар має прив'язуватися до досвіду дитини, вносити сенс навіть у зовні безглузду активність дитини, в її аутостимуляції, фіксуватися на приємних для дитини відчуттях і згладжувати неприємні, пояснювати причинно-наслідкові зв'язки, надавати дитині уявлення про будову предметів і сутність явищ.

Освещена актуальная проблема создания комплексной системы психолого-педагогического сопровождения детей с аутизмом, составной частью которой является логопедическая работа. Выделены особенности и инструментарий логопедической диагностики. Определен общий алгоритм логопедической работы с детьми с аутизмом. Отмечено, что создание и внедрение алгоритма работы логопеда в процесс комплексного психолого-педагогического сопровождения детей с аутизмом позволит выявить детей этой категории на раннем этапе развития. Для уточнения симптоматической картины детей с аутизмом используются психолого-педагогические инструменты: шкалы CARS, ADOS и другие. Указано, что большинство логопедических методик остаются неприспособленными для диагностики уровня речевого развития детей с аутизмом, когда основное внимание следует уделить обследованию понимания речи и его коммуникативного использования. Подчеркнута важность организации речевого и педагогического сопровождения жизнедеятельности детей с нарушениями аутичного спектра в виде эмоционально-смыслового комментария. Акцентировано внимание на том, что эмоционально-смысловой комментарий должен привязываться к опыту ребенка, вносить смысл даже во внешне бессмысленную активность ребенка, в его аутостимуляции; фиксироваться на приятных для ребенка ощущениях и сглаживать неприятные, объяснять причинно-следственные связи, давать ребенку представление о строении предметов и сущности явлений.

Illuminated by the actual problem of an integrated system of psychological and pedagogical support for children with autism, part of which is speech therapy work. Highlighted the features and tools logopedic diagnosis. Defined a general algorithm for speech therapy work with children with autism. Noted that the establishment and implementation of the algorithm of the speech therapist in the process of complex psychological and pedagogical support for children with autism will identify children in this category at an early stage of development. Attention is drawn to that for clarifying the symptomatic picture of children with autism used the psychological and pedagogical tools: scale CARS, ADOS, and others. Indicated that the majority of speech therapy techniques are ill-suited to diagnose the level of speech development in children with autism, where the focus should be placed on speech understanding and examination of its communicative use. Highlighted organization of the speech and pedagogical support for children with life autistic spectrum disorders in the form of emotional and meaningful commentary. Accentuated the fact that emotionally meaningful comment should bind to the experience of the child to make sense even in seemingly meaningless activity of the child in his autostimulyatsii, fixed on pleasant sensations for the baby smooth and unpleasant, to clarify the cause-effect relationships, to provide a child of the structure subjects and nature of phenomena.

• Зайченко Ганна Володимирівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"