Запропоновано теоретичні та методологічні аспекти вокального виховання молодших школярів (МШ). Уточнено поняття "вокальні уміння" як інтегрованої цілісності компонентів: вокальні дихання, звуковедення і мовлення. Увагу акцентовано на розвитку уміння вокального мовлення (ВМ) у МШ, яке є умінням вокально правильно розмовляти, тобто вимовляти слова на опертому диханні і в правильній позиції звуку. Виділено характерні співацькій дикції дітей недоліки (млявість артикуляції, затиснутість нижньої щелепи, форсований спів тощо) та запропоновано систему вправ для розвитку артикуляційного апарату, дикційної гімнастики, вправи на дикційну виразність; вправи на дотримання норм утворення голосних звуків. Зазначено, що сучасна українська вокальна орфоепія базується на нормах загальновживаної літературної вимови та відрізняється від останньої специфікою співацької редукції, умовами утворення голосних і залежністю від знакової специфіки музичної нотації. Для подальшого дослідження рекомендовано подальше теоретичне обгрунтування і практичну реалізацію у пропонованій методиці розвитку вокальних умінь МШ.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"