Порушено актуальні проблеми суспільного розвитку в Росії, Україні та на Заході. Зосереджено увагу на постсоціалістичному феномені - "керованій демократії", наголошено на причинах цього явища. Розглянуто термін "керована демократія" у контексті політичної теорії. Проаналізовано вписаність в модель "керованої демократії" (в типологічно чистому сенсі цього слова) політичної практики в Україні. Досліджено історичні витоки тенденції розвитку "керованої демократії", які походять з форм відносин між владою і населенням в Російській імперії та в радянські часи. Дано оцінку результатам використання В. Путіним технології "керованої демократії". Констатовано, що модель "керованої демократії" є різновидом державної утопії. Обгрунтовано нереалізацію такої моделі в Україні далекістю українських політичних традицій від очікування авторитарного месії. Акцентовано, що держава, яка практикує керовану демократію не виходить за межі державності неопатримоніального типу характерної для держав третього світу. Деталізовано властиві їм системні взаємини центру і периферії. Здійснено аналіз стратегій центру в час зрілої "керованої демократії у сферах розподілу та політичній". Зроблено висновки: тип політичного устрою - "керована демократія" - основна загроза для демократичного розвитку постсоціалістичної держави; важливу роль в її протидії виконує ідеал відкритого суспільства". Конкретизовано використання поняття "відкритого суспільства" як політичного ідеалу - антитези "керованій демократії" - стосовно пострадянських реалій. Запропоновано авторське розуміння поняття "відкритості".

• Михальченко Микола Іванович (1942–2021) (філософські науки)
• Михальченко Марина Миколаївна (філологічні науки)
• Дашутін Григорій Петрович (політичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"