Вивчено можливості застосування принципу субсидіарності (ПС) та побудови моделі субсидіарного врядування як такого, що забезпечує баланс глобальних, національних і локальних інтересів, виокремлено функції, повноваження та призначення кожного рівня багатошарового управління в контексті реалізації концепції субсидіарності (підпорядкування). ПС детерміновано як такий, що вимагає прийняття рішення на якомога більш наближеному до пересічних громадян рівні і означає на практиці втілення в життя моделі багаторівневого управління. У контексті ПС розглянуто досвід європейських країн. Зазначено, що ПС є офіційно визнаним в усіх чинних документах ЄС і чимало країн внесли правки до своїх конституцій (у зв'язку з переданням частини суверенітету на наднаціональний рівень та деволюцією на субнаціональний рівень, причому влада держави розподілилася в широкому інституціональному діапазоні), хоча головні питання зовнішньої політики й національної безпеки залишилися під контролем держави. Для забезпечення необхідного рівня самостійності та субсидіарної відповідальності регіональний та локальний рівні управління мають бути представлені виборною владою, що має більш-менш широку компетенцію, та наділені правовою, організаційною та фінансовою автономією, також важливу роль відіграють механізми контролю з боку центральної влади. Для подальших розвідок запропоновано розвідки щодо вдосконалення моделі субсидіарного самоврядування.

Изучены возможности применения принципа субсидиарности (ПС) и построения модели субсидиарного управления как обеспечивающего баланс глобальных, национальных и локальных интересов, выделены функции, полномочия и назначение каждого уровня многослойного управления в контексте реализации концепции субсидиарности (подчиненности). ПС детерминирован как требующий принятия решения на более приближенном к рядовым гражданам уровне и означает на практике воплощение в жизнь модели многоуровневого управления. В контексте ПС рассмотрен опыт европейских стран. Указано, что ПС является официально признанным во всех действующих документах ЕС и многие страны внесли правки в свои конституции (в связи с передачей части суверенитета на наднациональный уровень и деволюции на субнациональный уровень, причем власть государства распределилась в широком институциональном диапазоне), хотя главные вопросы внешней политики и национальной безопасности остались под контролем государства. Для обеспечения необходимого уровня самостоятельности и субсидиарной ответственности региональный и локальный уровни управления должны быть представлены выборной властью, которая имеет более или менее широкую компетенцию, и наделены правовой, организационной и финансовой автономией, также важную роль играют механизмы контроля со стороны центральной власти. Для дальнейших исследований предложены изыскания по совершенствованию модели субсидиарного самоуправления.

The possibilities of application of the subsidiary principle (SP) and constructing a model of subsidiary management as providing a balance of global, national and local interests, provided the functions, powers and appointment of each multi-level governance in the context of the concept of subsidiary. SP is determined as one that requires a decision on how to be closer to the ordinary citizen level, and means in practice, embodied in the life of a model of multilevel governance. In the context of SP examined the experience of European countries. Indicated that SP is an officially recognized in all existing documents of the EU and many countries have made changes to their constitution in connection with the transfer of sovereignty to the supranational level and the devolution to the subnational level, where state power was distributed in a wide range of institutional, although major foreign policy issues and national security remained under state control. Summed up, in order to ensure the necessary level of independence and the subsidiary responsibility of regional and local levels of government should be submitted to the electoral authority, which has more or less broad competence, and have the legal, institutional and financial autonomy of the important role played by mechanisms of control by the central government. For further research are proposed to improve the model to find a default government.

• Панченко Тетяна Степанівна (соціальні комунікації)
• Панченко Тетяна Василівна (політичні науки)
• Панченко Тетяна Василівна (фізико-математичні науки)
• Панченко Тетяна Павлівна (біологічні науки)
• Панченко Тетяна Леонідівна (психологічні науки)
• Панченко Тетяна Володимирівна (педагогічні науки)
• Панченко Тарас Володимирович (фізико-математичні науки)
• Панченко Тарас Валентинович (сільськогосподарські науки)
• Панченко Тетяна Іванівна (медичні науки)
• Панченко Тетяна Сергіївна (філологічні науки)
• Панченко Тамара Степанівна (психологічні науки)
• Панченко Тетяна Іванівна (хімічні науки)
• Панченко Тамара Федотівна (1936–) (архітектура)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"