Відзначено, що позбавлені досвіду сімейного життя, такі діти відчувають труднощі в процесі адаптації до життя в суспільстві, у створенні власної сім'ї і вихованні дітей. Завдання дитячого будинку, і зокрема педагогічного колективу - допомогти вихованцям правильно пройти через психофізичне та соціальне становлення, а отже, стати в майбутньому повноцінними самодостатніми особистостями. Встановлено, що діти, які проживають в інтернатних установах, мають ряд проблем в емоційно-вольовій, інтелектуальній, культурній та фізичній сфері, проблеми з розвитком навиків комунікації, у формуванні статевої ідентифікації, що призводить до вагомих порушень в період соціальної адаптації. Зазначено, що для цих закладів характерні: дефіцит соціокультурного досвіду, обов'язковий характер спілкування з дорослими та дітьми, малий простір для існування, неможливість вільного вибору діяльності, відсутність моделі сім'ї. Аналіз даних наукових досліджень про психофізичний і соціальний розвиток особистості дитини, вихованця дитячого будинку, дозволив наполягати на тому, що найкращим шляхом вирішення всіх проблем є поміщення такої дитини у сім'ю.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"