Проаналізовано умови виховання дітей в інтернатних закладах освіти та виявлено причини, які ускладнюють процес соціальної адаптації та соціалізації сиріт після закінчення освітянської установи. Показано особливості переходу від опіки до незалежності випускників шкіл-інтернатів. Зазначено, що діти-сироти виявляються не здатними до успішної адаптації та інтеграції в суспільстві, свідомого вибору своєї соціальної ролі, мають недостатню готовність до виходу у самостійне життя. Здійснено аналіз досвіду виховної роботи інтернатних закладів, який дав можливість побудувати модель системи виховання дітей та простежити, як порушення виконання виховних завдань по відношенню до дітей - сиріт впливає на їх адаптаційні можливості, соціальну адаптацію та соціалізацію. Проаналізовано вплив психологічних, соціальних і біологічних факторів ризику, які призводять до порушення соціальної адаптації дітей-сиріт до соціального середовища. Охарактеризовано сфери, в яких відбувається процес становлення особистості дитини: діяльність, спілкування, самосвідомість. Визначено основні причини порушення соціальної адаптації та соціалізації дітей-сиріт: порушення первинної соціалізації дітей, зумовлене відсутністю позитивного прикладу сімейних стосунків, порушення функціонування соціальних інститутів, пов'язаних з соціалізацією, вихованням і навчанням дітей (школи, ПТУ та ін.).

• Пушкар Вікторія Анатоліївна (психологічні науки)
• Дяченко Вікторія Анатоліївна (психологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"