Висвітлено актуальну проблему науково-психологічного дослідження феноменології духовності крізь призму її взаємозв'язку з релігійністю. Розглянуто сутність позиції автора, яка полягає в тому, що відповідні феноменологічні реальності перетинаються за своїм змістом, а не включають перша як ширша другу - як вужчу за змістом. Стверджено, що відповідними спільними ознаками сфери такого перетину є не тільки прийняття уособлених постаттю Бога моральних цінностей за першооснову власної поведінки, а й визнання права кожного на вільне особистісне, зокрема і релігійне самовираження. Наведено окремі теоретичні припущення, узагальнення автора, які перевіряються за допомогою результатів опитування та асоціативного експерименту, проведеного на виборці студентської молоді з Західної України. Констатовано як факт чималого духовного потенціалу християнської релігії загалом, так і амбівалентного емотивного сприйняття окремих її символів і ритуалів. Проголошено існування в основному позитивного взаємозв'язку між релігійністю та духовними інтенціями людини. Окреслено також важливі перспективи подальших розвідок в обраному напрямі, пов'язані з необхідністю поглибленого вивчення несвідомих компонентів феноменології релігійної віри особистості за допомогою відповідних проективних методів.

• Савелюк Наталія Михайлівна (психологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"