Відзначено, що залучення дітей з особливими освітніми потребами до загальноосвітнього середовища на теперішньому етапі розвитку українського суспільства носить стихійний характер. Розглянуто одну з головних умов ефективності інклюзивного процесу, якою є психолого-педагогічна робота, спрямована на формування у здорових учнів адекватних уявлень про однолітків з порушеннями психофізичного розвитку. Проведено дослідження, спрямоване на виявлення особливостей ставлення учнів загальноосвітніх шкіл до навчання разом з дітьми з особливими освітніми потребами. Для дослідження було опитано 45 учнів п’ятих класів. Виявлено готовність до навчання з дитиною з особливими освітніми потребами в одному класі, що може свідчити про загальну тенденцію позитивного ставлення до інклюзивного навчання. Зроблено висновок, що результат включення дітей з особливими освітніми потребами залежить не лише від характеру і міри наявних в них порушень та ефективності навчальних програм та технологій, але і ставлення до таких дітей збоку соціального оточення, і перш за все, того оточення, до якого дитина належить. Перехід дитини з особливостями психофізичного розвитку з дитинства в доросле життя, підготовка до самостійного життя та діяльності є першочерговим завданням процесу інклюзії.

• Грабовська Світлана Леонідівна (біологічні науки)
• Островська Катерина Олексіївна (психологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"