Розкрито сутність і структуру поняття "самоефективність", досліджено її роль в процесі формування готовності студентів до професійно-особистісного саморозвитку. Готовність до професійно-особистісного саморозвитку майбутнього інженера розглянуто як усвідомлення студентом потреби в найповнішій реалізації, розвитку та використанні своїх здібностей і потенційних можливостей у практичній діяльності, їх самовдосконаленні. За допомогою соціально-когнітивної теорії самоефективності А. Бандури, наукових праць М. Гайдара розглянуто проблему особистісної самоефективності студентів. За допомогою методики Шварцера-Єрусалема на базі НТУ "ХПІ" досліджено рівень самоефективності 140-ка майбутніх інженерів. З'ясовано, що самоефективність має сильний кореляційний зв'язок зі всіма досліджуваними компонентами саморозвитку. Зроблено висновок, що самоефективність майбутнього інженера є системною якістю, яка цілком характеризує ступінь його готовності до професійно-особистісного саморозвитку і може бути використана як узагальнювальний критерій у процесі її формування.

Раскрыта сущность и структура понятия "самоэффективность", исследована ее роль в процессе формирования готовности студентов к профессионально-личностному саморазвитию.

Essence and structure of concept are exposed "self-efficiency", her role is investigational in the process of forming of readiness of students to professionally-personality self-development. The prospects of further research are described.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"