Роль поведінки є вирішальною у формуванні профілактичних знань, вмінь, навичок, які знижують ризик професійного інфікування ВІЛ. Роль психологічних факторів у цьому процесі є малодослідженою. Мета дослідження - визначити ключові психологічні фактори, що визначають поведінку високого ризику професійного інфікування ВІЛ. Обстежено 981 медичного працівника (стаціонарні відділення хірургії, фтизіатрії, терапії). Медичних працівників було розподілено на дві групи: I - наявність та II - відсутність на робочому місці виробничої аварії, що загрожує інфікуванням ВІЛ. Серед працівників визначено психологічні характеристики за опитувальниками: "MMPI" ("Міні-мульт"), "Локус контролю Роттера", "Готовність до ризику Шуберта", "Рівень вигоряння Маслача-Джексона", "Рівень професійного стресу Вайсмана". Визначено, що психологічні фактори збільшують ризик інфікування ВІЛ внаслідок зміни поведінки працівника, що зумовлено факторами: істерії, гіпоманії, психопатії; екстернального локусу контролю; підвищеної готовності до ризику; професійного емоційного вигоряння; підвищеного рівня професійного стресу. Визначено необхідність оптимізації методів профілактичної освіти, з урахуванням психологічних особливостей та механізмів зміни поведінки працівників.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"