Останнім часом для лікування реперфузійного синдрому (РС) все частіше рекомендується використання інгібіторів протеолізу та антиоксидантів. Це пов'язано з тим, що на сучасному етапі патогенез РС, як і більшості критичних станів, розглянуто з позицій розвитку синдрому системної запальної реакції, під час якої виникає надмірна активація протеолітичних ферментів, прозапальних цитокінів та інших медіаторів запалення. У зв'язку з цим представляється доцільним одночасний вплив на перелічені ланки патогенезу. Однак, на сьогоднішній день можливість одночасного застосування вказаних препаратів з метою потенціювання їх ефекту і одночасного впливу на різні ланки патогенезу РС, а також їх вплив на реакції цитокінового гомеостазу вивчено недостатньо. Мета дослідження - патогенетичне обгрунтування ефективності поєднаного застосування інгібіторів протеолізу і антиоксидантів для медикаментозної корекції експериментального РС. РС моделювали шляхом накладення гумових джгутів на обидві задні кінцівки щурів на рівні пахової складки строком на 6 годин. Лікування проведено посерійно з використанням інгібіторів протеолізу (препарату "Гордокс" у дозі 20000 ОД/кг), антиоксидантів (препарату "Корвітин" у дозі 10 мг/кг) та їх комбінації у відповідних дозах. Одержані результати показали, що під час одночасного застосування інгібіторів протеолізу і антиоксидантів для медикаментозної корекції експериментального РС відзначається найбільш ефективне зниження сумарної протеолітичної активності і концентрації основних прозапальних цитокінів у сироватці крові у порівнянні з ефектами від монотерапії, що обумовлено одночасним впливом на кілька основних патогенетичних ланок РС і покращанням ефекту від використаних препаратів.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"