Упродовж 1991 - 2013 рр. українсько-ізраїльські відносини, в тому числі у науково-технічній галузі, розвивалися нерівномірно, і інколи швидко набираючи обертів, інколи уповільнюючись. Цьому існує низка причин як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру. Водночас численна (понад 360 тис. осіб) громада колишніх громадян СРСР або вже незалежної України, суттєвий науково-технічний потенціал обох країн та багато спільних інтересів і проблем створюють гарне підгрунтя для активізації взаємодії наших держав за такими напрямами, як відновлювальна енергетика, сільське господарство, захист довкілля, медицина. Досвід ефективного проведення спільних досліджень з іноземними фахівцями, тісні стосунки ізраїльських учених із зарубіжними науково-дослідними установами, інвестиційними фондами та бізнес-янголами є додатковими причинами для зміцнення українсько-ізраїльського співробітництва в науково-дослідній галузі. Таке співробітництво може бути дуже корисним для нашої держави як з точки зору отримання додаткових фінансових надходжень, так і через вдосконалення рівня конкурентоспроможності української науки та сприяння розвитку міжнародних зв'язків. Досліджено історію розвитку зв'язків у галузі науки і технологій, розбудови договірно-правової бази двосторонніх відносин, а також запропоновано можливі кроки щодо їх активізації. Зроблено огляд фінансування ізраїльською владою науково-дослідної діяльності в країні, проаналізовано роботу кількох двосторонніх фондів у контексті комерціалізації продуктів, створених у результаті спільної роботи фахівців із кількох країн.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"