Зіставлено результати супутникових та наземних вимірювань загального вмісту озону на станції Київ-Голосіїв з 13 травня 2010 р. до кінця 2012 р. Використано дані супутникових приладів OMI та SCIAMACHY, а також дані, одержані на станції Київ-Голосіїв за допомогою спектрофотометра Добсона № 040. Шляхом порівняння із супутниковими даними показано, що найбільш надійним серед різних типів наземних вимірювань є метод "за прямим Сонцем". Високою є також якість наземних зенітних спостережень безхмарного неба у стандартній парі довжин хвиль AD, яка щонайменше не поступається якості вимірювань "за прямим Сонцем". Встановлено, що значення загального вмісту озону, одержані за допомогою спектрофотометра Добсона, є меншими у порівнянні з супутниковими, коли зенітна відстань Сонця перевищує 60<$E symbol Р>. Основною причиною цього "розходження" вважається вплив світла, розсіяного всередині спектрофотометра. Різниці між супутниковими і наземними даними демонструють сезонний хід із максимумом узимку та мінімумом улітку, що вказує на недоліки алгоритмів обчислення загального вмісту озону.

• Грицай Асен Васильович (1981–) (геологічні науки)
• Міліневський Геннадій Петрович (1951–) (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"