Анализируется понятие "конгруэнтность" как интегральное свойство личности, как свойство, обеспечивающее соразмерность или несоразмерность внутреннего психологического содержания личности тому, что ею декларируется и демонстрируется. Обозначены контуры некоторых форм конгруэнтности: эмоционально-выразительной, когнитивно-декларативной, когнитивно-поведенческой, рефлексивной, коммуникативной. Акцентировано внимание на концептуальной конгруэнтности (личностная позиция психолога, избранная методология, определенные предпочтения в методах, подходах, техниках, технологиях и т.д.). Указано, что имеются данные, утверждающие, что психотерапевт может эффективно пользоваться лишь такими методами, которые соответствуют его личностным особенностям. Отмечено, что история психотерапии свидетельствует о том, что личность психолога, психотерапевта сама является важным инструментом его работы, "персонажем разворачивающихся событий", оставаясь соразмерной, конгруэнтной, избранной профессиональной концепции. Конгруэнтность исследована с позиций аутентичности, адекватности, уместности, эффективности, связанных с особенностями личности психотерапевта. Намечены возможные пути исследования конгруэнтности как профессионально важного свойства личности представителей социономических профессий, оставляя за ее рамками множество нерешенных вопросов, исследуя которые можно приблизиться к пониманию великого таинства человеческой искренности. Констатировано, что истинная конгруэнтность, способствующая возникновению резонанса переживаний с клиентом, возможна только при соблюдении всех условий, отраженных в триаде Роджерса (безусловное принятие и эмпатия).

Проаналізовано поняття "конгруентність" як інтегральну властивість особистості, як властивість, що забезпечує відповідність або невідповідність внутрішнього психологічного змісту особистості тому, що нею декларується та демонструється. Визначено контури деяких форм конгруентності: емоційно-виразної, когнітивно-декларативної, когнітивно-поведінкової, рефлексивної, комунікативної. Зосереджено увагу на концептуальній конгруентності (особистісна позиція психолога, обрана методологія, певні переваги в методах, підходах, техніках, технологіях і т.д.). Зазначено, що є дані, які стверджують, що психотерапевт може ефективно користуватися лише такими методами, які відповідають його особистісним особливостям. Зазначено, що історія психотерапії свідчить про те, що особистість психолога, психотерапевта сама є важливим інструментом його роботи, "персонажем подій, що розгортаються", залишаючись відповідною, конгруентною обраної професійної концепції. Досліджено конгруентність з позицій автентичності, адекватності, доречності, ефективності, пов'язаних з особливостями особистості психотерапевта. Окреслено можливі шляхи дослідження конгруентності як професійно важливої властивості особистості представників соціономічних професій. Констатовано, що істинна конгруентність, що сприяє виникненню резонансу переживань з клієнтом, можлива тільки за дотримання всіх умов, відображених у тріаді Роджерса (безумовне прийняття й емпатія).

The article analyzes the concept "congruence" which is considered to be an integral personal property, a feature providing correspondence or discrepancy of internal psychological contents of personality to what is declared and is demonstrated by him/her.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"