Охарактеризовано позитивну психологію як вчення, центральним поняттям якого є оптимізм особистості. Проаналізовано провідні наукові розробки проблеми оптимізму, причин його появи та чинників, які йому сприяють та пригнічують. Висвітлено взаємозв’язки феномену оптимізму та інших явищ психології особистості. Визначено основні риси, мотиви та прагнення оптимістів та песимістів. Досліджено кореляції феномену оптимізму та оптимізму як атрибутивного стилю, феномену песимізму та вивченої безпорадності. Встановлено, що стиль атрибуції дозволяє оцінити досвід невдач, але ставлення у представників різних атрибутивних стилів до такого досвіду відрізняється. Подано визначення поняття «надія» та її тлумачення в різних підходах до вивчення феномену оптимізму. Доведено потребу у формуванні виваженого оптимізму в структурі особистості.

Охарактеризована положительная психология как учение, центральным понятием которого является оптимизм личности. Проанализированы ведущие научные разработки проблемы оптимизма, причин его появления и факторов, которые ему способствуют и подавляют. Освещены взаимосвязи феномена оптимизма и других явлений психологии личности. Определены основные черты, мотивы и стремления оптимистов и пессимистов. Исследованы корреляции феномена оптимизма и оптимизма как атрибутивного стиля, феномена пессимизма и выученной беспомощности. Установлено, что стиль атрибуции позволяет оценить опыт неудач, но отношение у представителей разных атрибутивных стилей к такому опыту различается. Представлены определения понятия «надежда» и ее толкование в разных подходах к изучению феномена оптимизма. Доказана потребность в формировании взвешенного оптимизма в структуре личности.

Characterized is the positive psychology as a doctrine, the central concept of which is optimistic of personality. Analyzed are the leading research and development issues of optimism, its causes and factors that contribute to it and suppress. Highlighted is the relationship of the phenomenon of optimism and other phenomena of personality psychology. Determined are the main features of the motives and aspirations of optimists and pessimists. Investigated is the correlation of the phenomenon of optimism and optimism as attributive style, the phenomenon of pessimism and acquired helplessness. It is established that the style of attribution to evaluate the experience of failures, but the attitude of members of the different styles attribute to such a different experience. Defined is the concept of "hope" and its interpretation in the different approaches to the study of the phenomenon of optimism. Proved is the need for the formation of a balanced optimism in the structure of personality.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"