Калачнюк М. С. Участь інтермедіатів катаболізму глутаміну в процесах мікробного амонієгенезу в рубці / М. С. Калачнюк, Д. О. Мельничук, Л. Г. Калачнюк, М. Мароунек, O. Г. Савка, Г. І. Калачнюк // Біологія тварин. - 2013. - 15, № 2. - С. 56-65. - Бібліогр.: 11 назв. - укp.За допомогою класичних і сучасних методів досліджень у дослідах in vitro з'ясовано перетворення глутаміну комплексом мікроорганізмів-симбіонтів вмістимого рубця, одержаного через фістули від телят із сформованим рубцевим типом травлення. Під час 96-годинної інкубації у разі кожного відбору аліквот культурального середовища проведено визначення біохімічних показників контрольних і дослідних зразків. У дослідні культуральні середовища, крім 40 мМ глутаміну або глутамату, додавали йонофор монензин у кінцевій концентрації 5 мг/л. Увагу звернено на визначення концентрації водневих іонів (pH), редокс-потенціалу (Eh), NH3, протеїну, глутаміну, суми й окремих індивідуальних летких жирних кислот (ЛЖК) та ін., а також активність ензимів <$Ealpha>-кетоглутаратдегідрогенази, глутамінсинтетази, L-аспартат:2-оксо-глутаратамінотрансферази і L-аланін:2-оксоглутаратамінотрансферази. Показано, що клітини змішаної популяції мікроорганізмів-симбіонтів рубця метаболізують глутамін через утворення глутамату і піроглутамату (піролідонкарбонову кислоту) до амоніаку й низькомолекулярних карбонових кислот. Процеси перетворення глутаміну супроводжуються специфічними змінами фізико-хімічних властивостей культурального середовища і, передусім, вірогідним зміщенням у бік менших від'ємних величин Eh та підвищенням pH, що неоднозначно позначається на ензимних реакціях, які залучені у метаболізм аміду глутамінової кислоти та його інтермедіатів (інгібується активність <$Ealpha>-кетоглутарат-дегідрогенази й активуються амінотрансферази на тлі зростання вмісту проміжних та кінцевих продуктів деградації глутаміну). Монензин має здатність вірогідно захищати глутамін та такі його ітермедіати, як глутамат і піроглутамат, від швидкої мікробної дегредації, що підтверджується суттєвим зниженням рівнів pH, аміаку, суми ЛЖК, ацетату, бутирату, активності <$Ealpha>-кетоглутаратдегідрогенази та глутамінсинтетази за паралельного підвищення рівнів редокс-потенціалу, активності амінотрансфераз і білкового фонду. Регуляторна роль йонофору в процесах асиміляції азоту в рубцевому середовищі найбільш виразно проявляється у його селективному інгібуванні росту й розвитку грампозитивних бактерій, будова клітинних оболонок і мембран у яких є іншою, ніж у грамнегативних мікробів та гальмуванні ензимних реакцій, задіяних у механізми метаболізму глутаміну, глутамату і піроглутамату, що, очевидно, функціонують в окремому циклі інтра- й екзоцелюлярних перетворень азотовмісних сполук. Індекс рубрикатора НБУВ: П60-273.90
Рубрики:
Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ Повний текст Наукова періодика України Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|