Огляд присвячено аналізу власних робіт з розробки близько 20 кондуктометричних біосенсорів на основі планарних електродів та різноманітного біологічного матеріалу (ферменти, клітини, антитіла), синтетичних мембран як чутливих елементів. Висока селективність, чутливість, низька ціна, простота та експресність визначення різноманітних речовин роблять біосенсори необхідними для потреб медицини, біотехнології, екології, сільського господарства та харчової промисловості. При аналізі реальних зразків неспецифічний вплив фонових електролітів можна суттєво зменшити завдяки використанню диференційного режиму вимірювань, більш концентрованих буферних розчинів, а також додаткових негативно чи позитивно заряджених мембран, які запобігають впливові буферної ємності та іонної сили розчинів і розширюють динамічний діапазон роботи сенсорів. Для створення мініатюрних імуносенсорів було запропоновано такі підходи: а) використання поліаніліну як електропровідної мітки при визначенні антитіл у конкурентному імуноаналізі; б)створення багатошарових структур з плівками фталоціаніну; в)використання акрилових сополімерних мембран. Обговорено переваги та недоліки розроблених кондуктометричних біосенсорів. Подальша комерціалізація таких приладів пов'язана з пошуком шляхів стабілізації чутливих мембран та суміщення у єдиному технологічному циклі.

• Солдаткін Олексій Петрович (1955–2024) (біологічні науки)
• Дзядевич Сергій Вікторович (1967–) (біологічні науки)
• Корпан Ярослав Ізидорович (біологічні науки)
• Архипова Валентина Миколаївна (біологічні науки)
• Жиляк Гліб Анатолійович (біологічні науки)
• Сергеєва Тетяна Анатоліївна (медичні науки)
• Сергеєва Тетяна Анатоліївна (біологічні науки)
• Панасюк Тетяна Леонідівна (біологічні науки)
• Єльська Ганна Валентинівна (1940–) (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"