У 30 хворих на ревматоїдний артрит (РА) з хронічним пародонтитом оцінено стан пародонту за клінічними індексами (РМА, CPITN, йодним числом Свракова), кровоточивістю, глибиною пародонтальних кишень до та в динаміці лікування диклофенаком і месулідом. Радіоімунним методом визначено вміст 6-кето-ПГF_1a і простагландину E₂ (ПГЕ₂) у змішаній слині. Встановлено, що диклофенак, інгібує ЦОГ-1 та -2, чим значно знижує синтез простагландинів (ПГ) і - сповільнює інтенсивність перебігу запалення в пародонті у разі РА. Висловлено припущення, що через дефіцит вазодилататорних ПГ диклофенак зменшує секрецію слини та репаративну регенерацію в яснах під час їх запалення. Месулід, що інгібує ЦОГ-2, не викликає дефіциту ПГ, нормалізує секрецію слини та стимулює процеси репарації у разі пародонтиту.

• Герелюк Віталій Іванович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"