Приділено увагу формуванню естетичної свідомості майбутніх учителів у системі університетської освіти. Розглянуто особливості розвитку творчої особистості на прикладі генія українського народу Т. Г. Шевченка, проаналізовано специфіку його мотиваційної сфери, характерологічних ознак, інтелектуального розвитку, спілкування та самосвідомості. Висвітлено теоретико-методологічні основи підготовки магістрів музичного мистецтва в педагогічних університетах. Виявлено характерні риси моделювання художнього образу, міфу та жанру як форм естетичного пізнання, що поєднуєраціональне розуміння та емоційне переживання картин художнього світу. З'ясовано роль і значення народної пісні у вихованні особистості. Подано методичні й виконавські коментарі до творів "Три прелюдії" тв.38 Б. Лятошинського та циклу музичних новел "Тарасові думи" І. Шамо. Визначено специфіку апробування та становлення основних напрямів музичної освіти у світській, військовій та культовій сферах вітчизняної музичної культури протягом XVII - XVIII cт. Доведено, що спрямованість процесу музичного виховання цього часу зумовлена специфікою музикування в зазначених сферах, а підготовка професійного музиканта відбувалася на ремісничому рівні через поглиблене засвоєння навиків та засобів діяльності. Досліджено музичну Шевченкіану в публіцистичних статтях галицьких педагогів Н. Нижаківського та Б. Кудрика. Здійснено діагностику рівнів підготовки майбутніх учителів музики до організації художньо-творчої діяльносі з народно-інструментальним колективом.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"