Проаналізовано психологічні наслідки аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Дія комплексу векторів негативного впливу цієї аварії на організм людини відноситься до екстремальних. У процесі аналізу психологічного стану ліквідаторів аварії простежено провідну роль депресивно-іпохондричної симптоматики. За даними фахівців, захворювання згідно з документами пов'язане з роботою з ліквідації аварії, діагностовано більш, ніж у 47 % обстежених, а групу інвалідності встановлено більш, ніж у 42 %. Зв'язок захворювання з аварією і особливо групи інвалідності встановлювали переважно у віддалений період, через 7 - 9 років після участі у ліквідації наслідків аварії. Починаючи з 1990 року, було зареєстровано значне підвищення захворюваності на шизофренію персоналу Чорнобильської зони відчуження - 5,4 на 10 000, порівняно із 1,1 на 10 000 по Україні. Динаміка зростання зареєстрованої поширеності розладів психіки поведінки у постраждалих є лінійною - від 142,8 на 10 000 постраждалих у 1987 р. до 473,1 - у 2005 році. Все вищенаведене переконливо вказує на те, що нейропсихічні розлади залишаються пріоритетною медичною і соціальною проблемою постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. На сьогоднішній день заходи зі збереження психічного здоров'я учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції та постраждалих в Україні вважаються недостатніми. Навіть через 26 років після аварії психоневрологічні розлади залишаються пріоритетною медичною і соціальною проблемою як для означених категорій громадян, так і для оточуючих. Охорона психічного здоров'я постраждалих має знаходитись у фокусі суспільної уваги у випадку можливих радіаційних аварій у майбутньому.

• Торбін Владислав Федорович (медичні науки)
• Вороненко Володимир Васильович (1956–) (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"