В експерименті на 210 білих щурах-самцях масою 130 - 150 г досліджено вплив імплантації до проксимального відділу діафізу великогомілкових кісток керамічного гідроксилапатиту, демінералізованого кісткового матриксу та їх комбінації у співвідношенні 2:1 на зональну будову проксимальних епіфізних хрящів. Встановили, що нанесення дірчастого дефекту у проксимальних відділах діафізу супроводжується розширенням зони первинного остеогенезу та звуженням усіх інших зон проксимальних епіфізних хрящів у порівнянні з інтактними тваринами. Заповнення дефекту різними кістково-пластичними матеріалами супроводжується змінами в зональній будові епіфізних хрящів, що залежать як від активності процесів репаративної регенерації в зоні дефекта, так й від складу імплантованого матеріалу. У зв'язку з тим, що використані кістково-пластичні матеріали здатні до індукції визрівання кісткової тканини, у порівнянні з групою без імплантації структура епіфізних хрящів характеризувалась збільшенням загальної ширини (переважно за рахунок зон проліферуючих та дефінітивних хондроцитів) та звуженням зони первинного остеогенезу.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"