Проаналізовано особливості перебігу артеріальної гіпотензії залежно від психоемоційного статусу у 97 дітей віком 9 - 15 років. Встановлено схильність до інтровертовності у 61,9 %, до екстравертовності - у 38,1 % пацієнтів, наявність високого рівня тривожності у 71,1 % та стабільної нервової системи (НС) - у 28,9 % дітей. Проведено паралелі між особливостями психологічного статусу, основними клінічними проявами захворювання та вегетативним гомеостазом. Визначено, що у дітей з інтроверсією скарги на головний біль спостерігались у 91,0 %, кардіалгії - у 62,7 %, напади серцебиття - 19,4 %, проти 75,4 %, 43,8 %, 7,0 %, відповідно, у пацієнтів із екстраверсією. В інтровертів у 64,7 % випадків спостерігалася гіперсимпатикотонічна вегетативна реактивність (проти 50,0 %), вегетативна забезпеченість була недостатньою достовірно частіше у інтровертів (46,6 % проти 28,1 %), а у екстравертів надлишковою (71,9 % проти 53,4 %). Показано, що діти з високою тривожністю значно частіше, ніж діти із стабільною НС, скаржились на підвищену втомлюваність, головний біль, головокружіння, біль в ділянці серця та живота, непереносимість їзди в громадському транспорті. Вегетативна реактивність гіперсимпатикотонічного типу частіше відзначалась у дітей з високим нейротизмом (63,2 % і 48,6 %), вегетативна забезпеченість діяльності у них значно частіше була недостатньою (46,2 % проти 20,5 %), тоді як у дітей із стабільною НС - надлишковою (79,5 % проти 53,8 %).

• Іванишин Леся Ярославівна (медичні науки)
• Синоверська Ольга Богданівна (медичні науки)
• Сєрний Олег Віссаріонович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"