Обстежено 391 пацієнт із хронічною серцевою недостатністю (ХСН) та систолічною дисфункцією лівого шлуночка (фракція викиду <$E <<~40> %) з ішемічною хворобою серця (ІХС) (265 пацієнтів) та дилатаційною кардіоміопатією (ДКМП) (126 пацієнтів) II - IV функціональних класів за критеріями NYHA. Порівняно особливості впливу нейрогуморальних антагоністів на показники летальності (виживання) у хворих в зазначених групах. Виживання пацієнтів на фоні терапії інгібіторами ангіотензинперетворювального ферменту (іАПФ) виявилось кращим у порівнянні із пацієнтами, що їх не одержували, в групах ІХС та ДКМП протягом усього терміну спостереження, починаючи з 12-ти місяців. Призначення бета-блокатора сприяло достовірному збільшенню тривалості життя в групі хворих з ХСН на грунті ДКМП, починаючи з 1-го року спостереження, в групі з коронарогенною ХСН - після 3-го року і до кінця спостереження. Наявність в схемі лікування хворих із ХСН коронарогенного та некоронарогенного походження одночасно іАПФ та бета-блокатора супроводилась достовірно нижчими показниками летальності після 3-го та до 5-го років дослідження.

• Овчарова Ольга Михайлівна (медичні науки)
• Овчарова Олеся Миколаївна (педагогічні науки)
• Бесага Євген Миколайович (медичні науки)
• Ляшенко Андрій Володимирович (технічні науки)
• Ляшенко Аліна Вікторівна (медичні науки)
• Ляшенко Артем Володимирович (технічні науки)
• Ляшенко Анна Вікторівна (геологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"