Узагальнено та проаналізовано сучасні методичні підходи до оцінювання якості життя людини на основі існуючого зарубіжного та вітчизняного досвіду. Показано, що незважаючи на актуальність і важливість проблеми оцінювання якості життя людей та великий інтерес до цієї проблеми в усьому світі, багато її аспектів залишаються недостатньо дослідженими та методично забезпеченими. Мета роботи - аналіз та узагальнення основних методичних підходів до оцінювання якості життя, які використовуються в міжнародних і вітчизняних дослідженнях, визначення їх позитивних сторін і недоліків. Обгрунтовано, що якість життя є синтетичною, багаторівневою, багатофакторною і багатокомпонентною системою, і тому до проведення дослідження якості життя слід підходити з позицій системного аналізу й оцінювати її комплексно з урахуванням взаємозв'язків і взаємозалежності всіх її компонентів. Показано, що існуючі методичні підходи до вимірювання якості життя можна розподілити на дві основні групи: підходи, в основу яких покладено зовнішню об'єктивну оцінку (об'єктивний підхід), і підходи, засновані на суб'єктивній самооцінці людьми якості свого життя (суб'єктивний підхід). Показано, що суттєвим недоліком обох підходів є їх однобічний, обмежений характер. Обгрунтовано, що для вимірювання якості життя людей найбільш доцільним є застосування інтегрального підходу, суть якого полягає у сполученні в єдину систему обох означених підходів. Інтегральний підхід може плідно використовуватися для оцінки якості життя людей під час проведення досліджень у багатьох галузях знань та сферах суспільного життя.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"