Зазначено, що останнє 20-річчя характеризується кардинальними змінами методології наук про Землю, що, зокрема, виражається у появі таких напрямів досліджень, як нелінійна геофізика, нелінійна металогенія, нелінійні геодинаміка та геотектоніка. Це обумовлено передусім проникненням ідей і методів синергетики - науки про процеси самоорганізації природних (термо)динамічно нерівноважних відкритих систем. Глибокий нерозривний взаємозв'язок нелінійності з незворотністю та нерівноважністю геологічних (s.l.) процесів чітко проявляється в нафтогазовій геології, основні об'єкти дослідження якої (нафтидогенеруючі вогнища - джерела вуглеводнів, пастки - поклади, зони й ареали нафтогазонакопичення, нафтогазоносні басейни) мають усі атрибути дисипативних систем. Істотно інше освітлення одержують не тільки закономірності нафтидогенезу (необхідність заміни типово "лінійної" осадовоміграційної теорії геосинергетичною концепцією природних вуглеводневогенеруючих систем) і нафтогазонакопичення, але й шляхи рішення суто прикладних проблем - від пошуків і розвідки до розробки покладів (родовищ) та освоєння нетрадиційних та альтернативних джерел вуглеводнів.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"