Розглянуто сучасний стан проблеми нафтогазоносності глибокозалягаючих комплексів. На прикладі Дніпровсько-Донецької западини визначено основні закономірності нафтогазонакопичення в глибиннозалягаючих (5 - 12 км) осадових відкладах, представлених тут потужними (до 6 - 7 км) нижньокам'яновугільними, перехідними (D3 - C1) і верхньодевонськими комплексами. У цьому випадку особливу увагу приділено закономірностям екранування вуглеводневих покладів. Показано неправомірність широко розповсюджених уявлень про відсутність колекторів і покришок на великих глибинах. Підкреслено значення феномена вторинної смектитизації та пластифікації аргілітів у зв'язку з глибинною гідрогеологічною інверсією та утворенням вторинних колекторів (тріщинно-кавернозно-вториннопорові кварцові пісковики, вапняки та ін.) і глинистих покришок із високими (класи А - С) екранувальними властивостями на базі єдиних гіпогенно-метасоматичних процесів, обумовлених вторгненням глибинних високоентальпійних флюїдів, що "промивають" товщі фаціально-циклічної будови. Показано значення глибиннозалягаючих формацій нижнього карбону та верхнього девону Дніпровсько-Донецької западини, як об'єкта для вивчення загальних закономірностей нафтогазонакопичення на (над)великих глибинах.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"