Зазначено, що кінець XX ст. відзначився суттєвим зростанням значення спелеології серед сучасних наук про Землю. Надано огляд розвитку та основних напрямів геоспелеології. Знання з походження печер досягло стану повноцінної теорії. Спелеогенетична теорія посіла центральне місце у гідрогеології карсту та суттєво поліпшила розуміння еволюції та функціонування карстових колекторів. Іншими областями спелеології, в яких відбулися значні просування і які набувають великого значення для суміжних геолого-географічних дисциплін, є палеореконструкції по карстових та печерних "архівах", геомікробіологія печер, спелеогенетичні методи оцінки карстопровальної небезпеки, спелеогенез на позаземних тілах. Сучасна спелеологія має яскраво виражений міждисциплінарний характер.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"