Зазначено, що інтенсивний розвиток протягом останнього десятиліття теорії і критеріїв ідентифікації гіпогенного спелеогенезу зумовив потребу в реінтерпретації карсту та пов'язаних з ним процесів і явищ у багатьох регіонах світу на підставі нових підходів. Карст Передгірського Криму раніше трактувався із традиційних позицій епігенного карстоутворення, що відбувається у відкритих гідрогеологічних умовах за рахунок поверхневого живлення. Наведено результати дослідження поширення, умов закладення, морфології і функціональних зв'язків карстопроявів західної частини Передгірського Криму (печер і різноманітних форм розчинення в обривах куест Внутрішнього пасма), що дозволяють упевнено ідентифікувати їх гіпогенне походження і зв'язок з режимом висхідного розвантаження підземних вод і водообміном між горизонтами у багатошаровому водонапірному комплексі. Особливості карстопроявів добре узгоджуються з концептуальною моделлю гіпогенного спелеогенезу і підтверджуються аналогіями з іншими регіонами, де гіпогенна природа карсту чітко встановлена. Прекрасна виразність і збереженість реліктових гіпогенних карстових структур в оголеннях куест Внутрішнього пасма, величезна довжина і доступність цих оголень роблять Передгірський Крим полігоном світового значення для дослідження гіпогенного спелеогенезу. Проведені дослідження дають ключ до розуміння структури і функціонування активних гіпогенних карстових систем в артезіанських басейнах, де вони фіксуються тільки непрямими методами, що особливо актуально для суміжного артезіанського басейну Рівнинного Криму, зокрема в аспектах охорони та використання ресурсів підземних вод, а також пошуку та

експлуатації нафтогазових родовищ.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"