Проаналізовано стан вивченості фітералів вугілля та зміст, що вкладається різними дослідниками в поняття "фітерал". Наведено його авторське визначення. Обгрунтовано необхідність розподілу фітерального аналізу на дві різновидності: 1 - аналіз будь-якого штуфа вугілля незалежно від стратиграфічного положення його в розрізі пласта або подрібненого вугілля середньопластової проби; 2 - пошаровий (кожні 1,5 - 2 см товщини пласта) фітеральний аналіз вугілля повного його розрізу. Описано анатомо-морфологічний метод фітерального аналізу вугілля та розрізів вугільних пластів, принципи розробки класифікації різних груп фітералів вугілля, який розробив автор, а також класифікацію вітринізованих фітералів карбонового вугілля України. За процесами перетворення тканин рослин на вугілля виділено чотири групи фітералів: вітриніту, семівітриніту, семіфюзиніту та фюзиніту. До п'ятої групи віднесено ліпідні фітерали: мікро- та мегаспори, пилок і кутикула. За системною належністю фітералутворювальних тканин фітерали кожної групи поділяються на типи: ліпідодендроновий, ботродендроновий, кордаітовий та ін. Підтипи фітералів показують зв'язок фітералутворювальних тканин з конкретним органом рослини (стовбуром, листком, стигмарією); види - з системою тканин у рослині, тобто з частинами органа (ксилемою, корою, мезофілом), а підвиди - з конкретним компонентом у частині органа (перидермою, паренхімою, спорангієм). Інтенсивність перетворення рослинних тканин відображено у збереженості елементів їх клітинної будови, тобто в мікроструктурах фітералів.

• Узіюк Василь Іванович (геологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"