До вивчення закономірностей поширення порід-колекторів автори підходять з генетичних позицій, які передбачають реконструкцію умов осадконагромадження. Для цього застосовано комплекс літофаціального і структурно-палеогеоморфологічного аналізів. Здійснено літофаціальні дослідження керна свердловин. Виконано палеотектонічні реконструкції, створено седиментаційні моделі для верхньовізейських та серпуховських відкладів східної частини північного борту Дніпровсько-Донецької западини. На цій основі зроблено прогноз поширення піщаних порід-колекторів.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"