Наведено нову схему тектонічного районування Українських Карпат та їх зчленування з платформою. Переглянуто складові частини як Передкарпатського прогину, так і Складчастих Карпат, зокрема, смугу розвитку глибинних складок, яка раніше виділялась як Внутрішня зона прогину, віднесено до складу Складчастих Карпат (Делятинський покрив), а воротищенсько-слобідську олістостромову товщу виділено у самостійний Слобідський покрив. Останній разом із Стебницьким покривом утворюють великий моласовий шар'яж фронтальної північно-східної частини Карпатської споруди, для якого запропоновано назву Дрогобицький. Зовнішня (Більче-Волицька) зона є складовою частиною платформи, а не прогину. Основними структурами, які зупинили подальше насування Карпат у північно-східному напрямку, є північна бортова частина Підкарпатського рифтогену (східчастоподібна Косівсько-Угерська зона) та Отинський горст. Викладене розуміння геологічної будови Карпатського орогена та його зчленування з платформою повністю виключає виділення перехідної структури Передкарпатського прогину та включення в цей прогин складових частин рифтогену (Косівсько-Угерської зони, Крукеницької западини й Отинського горсту). За даними геолого-геофізичних досліджень у Карпатах виділено нову перспективну для пошуків покладів нафти та газу параавтохтонну структуру (Ясенський шар'яж), а також окреслено у межах Підкарпатського рифтогену ділянки розущільнення утворень верхньої мантії й земної кори. Власне у цих зонах відбуваються відповідно нафтогазоутворення та нафтогазонагромадження.

• Анікеєв Сергій Григорович (геологічні науки)
• Колодій Валентин Валентинович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"