Умови постседиментогенного мінералогенезу відтворено за даними вивчення флюїдних включень у мінералах прожилків, головно, кальциті, рідше у кварці та ангідриті, і закритих пор у породах: вапняках, аргілітах і пісковиках. З'ясовано, що включення в прожилкових мінералах переважно газово-рідкі з наповненням від 80 до 95 %. Витримані температури гомогенізації включень в ангідриті вкладаються в інтервал 195 - 215 <$E symbol Р>C (у рідку фазу). За допомогою методу хімічної мас-спектрометрії з'ясовано, що основною складовою газової фази включень є метан, вміст якого в прожилках, загалом, вищий, ніж у вмісних породах, що свідчить про його приплив з глибинних горизонтів. Концентрації метану у включеннях у кальциті (68,2 - 100,0 об. %) та у природному газі родовища (78,7 - 83,4 об. %), водорозчинних газах пластових вод (62,6 - 94,3 об. %) і вільних газах (66,0 - 91,9 об. %) є співмірними. Отже, постседиментогенні зміни порід здійснювалися в області до 200 <$E symbol Р>C, що сприяло збереженості вуглеводнів у всьому стратиграфічному діапазоні продуктивних горизонтів осадового шару. Гетерогенна вуглеводне-водна суміш мігрувала вертикально розломами глибокого закладення, що розділяють окремі блоки родовища, і латерально в межах конкретних структур з переважним впливом на її формування глибинного високотемпературного флюїду з єдиного згомогенізованого джерела.

• Наумко Ігор Михайлович (геологічні науки)
• Мачальський Дмитро Вікторович (геологічні науки)
• Сахно Богдана Юріївна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"