На підставі результатів розв'язання оберненої задачі магнітометрії та аналізу деяких відомих моделей генерації магнітного поля Землі запропоновано модель, в якій струмом, що створює магнітне поле, є вихровий рух позитивно зарядженої плазми зовнішнього ядра планети. Основні генератори руху рідини - осьове обертання планети і горизонтальні складові гравітаційного поля Місяця і Сонця, що створюють на поверхні планети короткострокові періодичні припливи і стійкі пасатні течії в екваторіальних зонах океанів, а в ядрі - глибинні течії іонізованої рідини. Для перевірки припущень побудовано математичну кінематико-гравітаційну модель розрахунку відносних параметрів для оцінки магнітного моменту планети і магнітного поля на екваторі. Основні аргументи для розрахунку - період обертання планет, маса і радіус орбіти супутників, що створюють припливні сили. Для усіх планет Сонячної системи наведено таблицю початкових і розрахункових параметрів і параметрів, одержаних в результаті супутникових спостережень магнітного поля. Коефіцієнт кореляції розрахункових і супутникових даних 0,997. Зроблено висновок щодо тісного зв'язку кінематико-гравітаційних параметрів і параметрів магнітного поля планет.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"