Наявність мінеральних сферул (мікро- і наночастинок сферичної та сфероїдної форм) установлено в широкому петрогеодинамічному діапазоні: від метеоритів, кімберлітів, ігнімбритів до різних нафтогазоносних осадових порід. Сферули характеризуються різноманітністю хімічного складу і аномальних особливостей речовини, причому особливий інтерес становлять мікросферули тугоплавких речовин (алюмосилікатне, кварцове скло, самородне залізо, золото, вольфрам та ін., різні сульфіди й оксиди) з явними ознаками утворення їх із крапель розплавів за умов надзвичайно швидкого режиму високошвидкісного загартування. Парадоксальні їх парагенетичні зв'язки: з одного боку, з частинками самородних металів (природних сплавів, інтерметалідів), карбідів, силіцидів та інших глибинних мінеральних фаз, з іншого - з низькотемпературними агрегатами глинистих мінералів, цеолітів та ін. За характером локалізації сферул у природних середовищах доцільно розрізняти їх розсіяний розподіл, зумовлений глобальними факторами (космічний пил, імпактогенез, експлозивний вулканізм), і кумулятивні скупчення за специфічних геологічних умов (трубки вибуху, експлозивні брекчії, магматогенні рудні родовища, гідротермальні жили, нафтогазоносні колектори). Найскладнішими для розшифрування генезису і водночас найважливішими в теоретичному і прикладному аспектах є скупчення сферул в алмазоносних кімберлітах, гідротермальних рудах і нафтогазоносних колекторах. Походження сферул слід розглядати разом з генезисом їх постійних супутників і частинок самородних металів та інших мінеральних індикаторів (супер)глибинних флюїдів. Вони розсіяні (з утворенням локальних скупчень) у породах крізьформаційних флюїдопровідних систем літосфери, "корені" яких пов'язані з плюмами. Генерація та транспортування зазначених індикаторів зумовлені тими самими механізмами та пов'язані з експлозивними явищами на межі ядро - мантія та процесами плазмової сфероїдизації, ліквідаційною диференціацією рудно-силікатних розплавів у процесі їх піднімання та дегазації, кавітацією під час скипання флюїду, сублімацією з газу безпосередньо в рудоносному та (або) нафтогазоносному колекторі. Наявність сферул (у парагенезі з мікро- та наночастинками самородних металів, карбідів, силіцидів і т. д.) можна, таким чином, розглядати як показник специфічного флюїдного режиму не лише алмазо- та рудоутворення, а й нафтидогенезу (зі струминно-інжекційним механізмом формування покладів нафти та газу).

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"