Для території Європи на сітці 1° x 1° побудовано тривимірну щільнісну модель земної кори, яку зображено двома регіональними шарами змінної потужності - осадовим шаром і консолідованою корою. У шарах середня щільність змінюється за латераллю залежно від типу структур; на акваторіях додано шар морської води. Модель базується на комплекті структурних карт "сейсмічного" фундаменту і поверхні Мохо. Відніманням гравітаційного ефекту шарів земної кори зі спостереженого поля виявлено залишкові аномалії сили ваги, що характеризують переважно щільнісні неоднорідності підкорового шару верхньої мантії. Показано, що ці аномалії корелюють з неоднорідностями, виявленими за сейсмологічними і геотермічними даними. З урахуванням типу і величини мантійної гравітаційної аномалії, типу ізостатичної компенсації, особливостей еволюції та характеру ендогенного режиму запропоновано класифікацію осадових басейнів Європи: 1) глибокі осадові басейни, розташовані на Східно-Європейській платформі й уздовж її північної та східної окраїн (Прикаспійська, Дніпровсько-Донецька, Баренцевоморська западини, Передуральський прогин), над якими не виявлено значних мантійних аномалій; 2) басейни сучасного тафрогенного і рифтового режимів, закладені на стоншенній активізованій корі Західної Європи та Середземномор'я, що характеризуються негативними мантійними аномаліями величиною від -150 до -200 мГал; 3) басейни, пов'язані з шовними зонами, уздовж західної та південної окраїн Східно-Європейської платформи (Подільський Трог, Південно-Каспійська западина), з позитивними мантійними аномаліями амплітудою 50 - 150 мГал. Проаналізовано ізо

статичну компенсацію основних типів басейнів Європи.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"