Подано нові варіанти швидкісних моделей земної кори та прикорової мантії вздовж профілів ГСЗ Бабанка - П'ятихатки та Черкаси - Новий Буг, які перетинають Кіровоградський блок Українського щита включно із зоною стику Новоукраїнського гранітного масиву та Корсунь-Новомиргородського плутона. Перші 4 - 5 км кристалічної кори складаються з блоків, швидкісна структура яких корелює з типом порід їх фундаменту. Швидкість у цьому шарі тільки зростає з глибиною. В інтервалі глибин від 4 - 5 до 20 км швидкість, навпаки, зазнає багаторазової вертикальної інверсії. Району плутона відповідає корова позитивна швидкісна аномалія, що характеризує його мафітовий комплекс. Зменшення її інтенсивності з глибиною є геофізичною основою для припущення корового генезису плутона. Виступ поділу Мохоровичича в районі плутона та внутрішньомантійна межа окреслюють прикоровий лінзоподібний шар. Його виникнення вважають пов'язаним з розвитком плутона і тому таким, що сталося пізніше за інші великі геодинамічні події в регіоні. Сам же процес у цьому разі мав перетворити нижньокорові породи в мантійні. Підошва прикорової лінзи, можливо, слугувала покрівлею мантії перед початком утворення плутона. Її рельєф, як і поверхні поділу Мохоровичича на схід від плутона, ймовірно, був сформований механічними рухами та раніше появи порід, що складають нині низи верхньої кори.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"