Розглянуто співвідношення раціонального та ірраціонального у текстах Я. Вишневського, М. Павича та В. Пєлєвіна. Зазначено, що у прозі постмодернізму поєднуються як діонісійська спонтанність, так і спрямування до чітко продуманої гри з читачем, а відтак і до аполлонічного порядку.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"