Мета роботи - уточнити внесок коморбідної патології (абдомінального ожиріння (АО), неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП)) у підвищення кардіоваскулярного ризику (КВР) у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС), що перенесли інфаркт міокарда (ІМ). За даними історій хвороб проаналізовано результати обстеження 99 пацієнтів (36 жінок і 63 чоловіків) віком від 39 до 69 років, які перебували на обстеженні й лікуванні в клініці ДУ "Національний інститут терапії ім. Л. T. Малої НАМН України". У всіх залучених в аналіз пацієнтів була НАЖХП, яка у 21 (21,2 %) хворого розвинулася на тлі надлишкової маси тіла і у 78 (78,8 %) осіб - на тлі АО. У 28 (28,3 %) пацієнтів у анамнезі був цукровий діабет (ЦД) 2 типу. В усіх випадках НАЖХП поєднувалася з гіпертонічною хворобою II - III стадії та ІХС у вигляді стабільної стенокардії напруження I - III функціонального класу. У 39 (39,4 %) пацієнтів в анамнезі був ІМ, у 27 (27,3 %) хворих - повторний ІМ. Комплекс обстеження охоплював уточнення анамнестичних даних (куріння, споживання алкогольних напоїв), антропометричні вимірювання (зріст, вага, обвід талії (ОТ), індекс маси тіла), фізикальне обстеження з визначенням систолічного та діастолічного артеріального тиску (CAT і ДАТ), біохімічне дослідження крові з визначенням рівнів глюкози, глікозильованого гемоглобіну (HbA1c), сечової кислоти, показників ліпідного спектра крові - загального холестерину, холестерину ліпопротеїдів високої та низької щільності (ХС ЛПВЩ і ХС ЛПНЩ), тригліцеридів (ТГ). Клініко-інструментальне обстеження передбачало проведення електрокардіографії, ультразвукового дослідження печінки та серця для діагностики НАЖХП і гіпертрофії лівого шлуночка (ГЛШ). Проаналізовано результати обстеження пацієнтів до призначення їм медикаментозної терапії. Статистична обробка даних включила кореляційний аналіз Спірмена, множинний і лінійний регресійний аналізи. Встановлено, що у хворих на ІХС та НАЖХП з давністю перенесеного ІМ найбільш тісно асоціюються куріння (r<^>2 = 0,544; p << 0,002) і ОТ (r<^>2 = 0,539; p << 0,001). За наявності ЦД 2 типу рівень HbA1c слугує найсуттєвішим метаболічним показником, що підвищує КВР у постінфарктних хворих (r<^>2 = 0,611; p << 0,0001). Показано, що НАЖХП у разі АО підвищує КВР в осіб з ІХС, котрі перенесли ІМ, через метаболічні порушення, зумовлені накопиченням жирової тканини і які сприяють підвищенню AT. Виявлено кореляції між CAT, ДАТ і ОТ (rs = 0,339; p << 0,05 і rs = 0,351 відповідно; p << 0,05), а також між CAT, ДАТ і концентрацією ТГ в сироватці крові (rs = 0,419; p = 0,01 і rs = 0,423 відповідно; p << 0,01). У пацієнтів з ІХС і супутнім АО НАЖХП підвищує КВР через вторинні порушення ліпідного обміну, про що свідчить асоціація ліпідних співвідношень ТГ/ХС ЛПВЩ і ХС ЛПНЩ/ХС ЛПВЩ з давністю як першого, так і повторного ІМ. НАЖХП у разі АО сприяє підвищенню КВР у постінфарктних хворих через гіперурикемію, котра поєднується з дією інших факторів КВР, таких як куріння, дисліпідемія і ГЛШ. Висновки: АО і НАЖХП у хворих на ІХС, які перенесли ІМ, роблять вагомий внесок у підвищення КВР через низку метаболічних порушень, таких як дисліпідемія, інсулінорезистентність і гіперурикемія.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Фадєєнко Галина Дмитрівна (медичні науки)
• Чернишов Володимир Анатолійович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"