Мета роботи - визначити напрямок імунних змін, що призводить до прогресування неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП) у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) та ожиріння. У роботу залучено 39 осіб з поєднаним перебігом АГ та ожиріння (основна група). Середній вік по групі склав 50 років, переважали жінки - 27 (69,2 %). Анамнез щодо АГ коливався від 4 до 21 року. Усі обстежені основної групи мали гіпертонічну хворобу (ГХ) II ступеня. Ожиріння I ступеня мали 11 (28,2 %) осіб, II ступеня - 23 (71,8 %) хворих. Абдомінальний тип ожиріння визначено у 26 (66,7 %) пацієнтів. До групи порівняння ввійшло 29 осіб аналогічного віку та статі, тривалістю анамнезу щодо АГ і нормальними показниками ІМТ. Результати контрольних показників одержано під час обстеження 25 здорових осіб, повністю репрезентативних означеним групам дослідження за параметрами, що визначали. У разі поєднання АГ й ожиріння формується НАЖХП, прогресування якої зумовлено імунними порушеннями, що виявляються активацією прозапальної цитокінової ланки (збільшується вміст інтерлейкіну-1, ФНО-<$Ealpha> й інтерлейкіну-6), збільшенням вмісту циркуляційних імунних комплексів, змінами в неспецифічній гуморальній ланці - посиленням продукції C-реактивного білка та збільшенням загального показника системи комплементу. Ці зміни, в свою чергу, активують апоптоз клітин і автоімунні процеси, які провокують ураження органів-мишеней, зокрема, прогресування НАЖХП. Висновки: формування НАЖХП на тлі ожиріння у хворих з АГ відбувається за умов активації специфічної та неспецифічної ланки імунітету й автоімунних девіацій, що забезпечує безперервність та хронічний характер патології.

• Пасієшвілі Людмила Михайлівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"