Наведено історико-педагогічний аналіз суспільної практики подолання й попередження проблеми соціального сирітства на українських землях у складі Російської держави від початку XVII ст. до реформи 1861 р. У процесі дослідження виявлено, що проблема попередження (превенції) соціального сирітства в історичній спадщині не розглянута як цілісний, самостійний та багатоаспектний процес. У суспільній історії його можна простежити лише епізодично та безпосередньо в контексті розвитку благодійницької та державної діяльності щодо соціальної допомоги нужденним - піклування про сиріт. Саме тому історико-педагогічний аналіз побудовано на наукових джерелах, що висвітлюють історію становлення та розвитку соціальної допомоги, благодійництва, системи державного піклування про сиріт. Проведений аналіз показав, що, по-перше, певним рубежем в історії формування соціальної політики щодо розв'язання проблем і захисту сиріт є XVII ст. Із цього часу й до епохи Великих реформ відбувається зародження й становлення державних форм піклування. По-друге, інтенсивний розвиток державне піклування щодо дітей-сиріт за допомогою спеціальних дитячих закладів одержало за часів правління й реформ Петра I Великого, за якого система піклування осиротілих дітей набула нового змісту - вона стала державною системою, а ця діяльність - важливим державним завданням, що не повинно залежати від випадкової благодійності чи приватних подаянь. На початку XVIII ст. саме держава взяла на себе обов'язок розробити правову базу й надавати різнобічну державну допомогу нужденним. По-третє, за часів правління Катерини II починає формуватися системний підхід щодо благодійництва, відзнакою якого є не лише досягнення владою політичних й ідеологічних цілей, але й забезпечення фінансування соціальної політики. По-четверте, у XVIII - першій половині XIX ст. у Росії й на українських землях, що входили до її складу, починають розвиватися відповідні напрями соціальної політики й законодавство, складається державна система піклування про дітей, що потребували допомоги, яка грунтувалася на тезі про її державну необхідність, а не лише завдяки необхідності дотримання християнских заповідям і вимогам.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Кальченко Лариса Володимирівна (1971–) (педагогічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"